Куди зникли гроші, які виділили на іграшки та олівці дитсадкам Дубна?

Перебування дитини в дитсадку не обмежується лише харчуванням, сном та наявністю виховательки, котра стежить, щоб малята не заподіяли шкоди собі або іншим. Дитсадок повинен розвинути у дитини творчі навики та вміння мислити, тому важко уявити цей заклад без іграшок і без канцелярського приладдя. Щоб пізнати світ, діти мають гратися, а також малювати, ліпити чи займатися іншою творчістю. Але хто ж зобов'язаний фінансувати закупівлю дитячих іграшок та канцелярських виробів для дитсадків Дубна?

Громадські активісти нашого міста вирушили до представників влади, щоб з'ясувати їх думку з цього приводу: чи гадають чиновники та можновладці, що спонсорувати придбання іграшок і канцтоварів повинні батьки, чи вони все-таки розуміють, що це обов'язок бюджету.

Загадкові «вони» заплатять за іграшки

Спершу представники народу навідалися до міського голови Василя Антонюка. Розпочали з питання про канцелярські вироби: хто повинен купувати вихованцям дитсадка олівці та фарби для малювання? Зйомка велася прихованою камерою, тож сподівалися, що відповідати мер буде, максимально об'єктивно висвітлюючи ситуацію.

Як не дивно, з уст Антонюка не пролунало скарг на відсутність грошей чи запевнень у тому, що з радістю виділили б, але нема коштів. Навпаки, міський голова запевнив, що батьки не повинні нічого купувати самі. Але сказав він це не одразу. Досить загадкове формулювання прозвучало з вуст мера: «Вони мають».

«Хто такі вони? Батьки чи що?» – активіст все ж вирішив уточнити. І почув палке запевнення в тому, що ні в якому разі не батьки – зовсім немає потреби здавати кошти, бо вони вже виділені.

«Тобто саме на канцелярію виділені кошти?» – не може повірити ошелешений активіст і все чекає якогось підступу. Зараз, мабуть, прозвучить, що загалом на дитсадки виділено, а там уже далі ці гроші будуть якимось чином розподіляти і на щось не вистачить. Але ні!

«Маю на увазі на папір, ручки. Звичайно, не треба купувати канцтовари», – вже більш конкретно каже міський голова. Неймовірно як у казці! «А іграшки хто повинен купувати?», – цікавиться активіст. «Звісно, управління освіти, яке є куратором коштів. Там є людина, яка курує дитсадки, і через цю людину йде все фінансування», – емоційно і доброзичливо запевняє Антонюк.

Ну що ж, давайте розшукаємо цю людину і поставимо їй ті ж питання!

Канцтовари? Іграшки? Може, краще не треба?

Керівник міського відділу освіти Дубна Вадим Нетреба каже, що канцелярія дитсадкам не виділялася, тому що немає грошей. Зараз, мовляв, підконтрольний йому відділ якраз займається пошуком коштів.

Цікаво, куди ж ділилися ті гроші, про наявність яких говорив Антонюк? Гроші, які були виділені саме на канцелярію, а не на щось інше?

Ну добре, а що з іграшками? Може, на іграшки є гроші? Ні, і тут мимо! «Буде бюджет нормальний – будуть іграшки купуватися, – каже Нетреба. – А зараз немає грошей». А у батьків гроші чомусь мають бути за будь-якої економічної ситуації в країні, за будь-яких курсів валюти і за будь-якої зарплати.

І тут уже кожен зробить свої висновки: чи варто все-таки розщедритися заради рідної кровиночки, щоб дитина не гралася в дитсадку старими іграшками радянських часів, чи не поспішати нести купюри, зароблені важкою працею, а все-таки з'ясувати спільними зусиллями, куди зникли призначені на вищезгадані цілі гроші державні.