Як у Дубні утилізують новорічні ялинки?

Новорічно-різдвяні свята минули, а українці тим часом розбирають святково прикрашені оселі. Звісно ж, головним декором зимових свят – є ялинка або сосна. І починаючи з другої половини січня часто доводиться бачити на смітниках нікому не потрібні напівоголені дерева. Але, виявляється, післясвяткову хвою можна утилізувати з користю.

Наприклад, у Швеції ялинки спалюють у котельнях, завдяки чому опалюються будинки більше 10% населення країни. У Скандинавських країнах ялинки також відвозять на меблеві фабрики, де з них роблять меблі. В Австрії з новорічних дерев виробляють паливні брикети, а в Німеччині — дерев'яні ножі для масла. Крім того, в деяких країнах ялинки йдуть на компост для міських парків і навіть використовуються при виробництві ліків проти грипу. У багатьох містах США ялинку після свят можна здати до центру переробки. З хвойних дерев в Америці роблять папір і наповнювач для котячого туалету.

Хоча в Україні «правильна» утилізація хвойних дерев поки що не дуже розвинена, проте, як повідомляють кореспонденти ТСН, до прикладу, у Києві, коли назбирається дерев декілька десятків, працівники ЖЕКу вивозять їх на підприємство з утримання зелених насаджень. Потім за допомогою трактора всохлі ялинки перетворюють на тирсу, а потім присипають нею молоді дерева. Утім, щоб отримати бодай 1 кубічний метр тирси, потрібно переробити цілий причіп ялинок, привозити які можуть не лише комунальники, а й самі кияни, адже у місті діють 10 пунктів переробки. Натомість ялинки, які не продали, підприємців просять звозити в зоопарки, де живуть любителі поласувати ялинкою, яка є вітамінним додатком, який покращує травлення. Стовбурами, які лишилися після звірів у зоопарку, опалюють приміщення, а попіл кладуть у клітку до фазанів, які дуже люблять купатися в ньому.

Ми вирішили поцікавитися у начальника управління ЖКГ міста Іллі Ониська, чи є такі пункти переробки у Дубні. І взагалі, яка альтернатива є у дубенчан, окрім того, щоб просто викинути дерево у сміття.

Цього року ринок ялинок був невеликий. Купляли не багато дерев, мабуть, що в багатьох штучні, ще комусь дорого. Колись хвойні дерева забирав ЖЕК, коли у них був твердопаливний котел. Цього року теж так робитимуть, тобто частково забере ЖЕК, а іншу частину вивезуть на сміттєзвалище. Тепломережа такого не використовує, бо для них на процес постійного підкидання гілок затрачається багато тепла. Якби була якась приватна структура, яку б зацікавили такі відходи, то було б для міста дуже добре, адже приватнику легше налагодити такий процес і фінансово не так затратно. Але від приватних фірм поки що пропозицій не було.

Коли ми запитали, чи можливий у Дубні варіант перетворення хвойних відходів на тирсу або на їжу для тварин у зоопарку, то Ілля Васильович відповів, що коли ялинки постояли трохи та висохли, то згодовувати їх тваринам не можна. У Дубні є установки, які переробляють хвою на щепу, але це виходить дуже затратно. За декілька днів переробки потрібно і зарплату працівникам дати, і сплатити податки, і трактор заправити. У результаті та щепа дуже дорого обійдеться.

Щодо головної ялинки міста на майдані Незалежності, то її, як і щороку, перероблять та використають для потреб міста.

Мар’яна Росоловська