Бурштиновий Клондайк: нелегальний бізнес, який приносить мільярди

За різними оцінками, запаси бурштину в Україні приблизно дорівнюють 3-4 мільярдам доларів. Та навіть якщо це так, значна частина грошей за проданий бурштин в бюджет вочевидь не потрапляє. Натомість в багатьох районах Рівненщини десятки тисяч людей працюють над видобутком доісторичної смоли, не звертаючи особливої уваги ні на незаконний характер такої діяльності, ні на екологіні проблеми.

Бурштиновий Клондайк приносить великі прибутки – якщо пощастить, тут можна накопати на машину з автосалону за тиждень-два, на квартиру у Дубно – за місяць-другий, на гарний будиночок – за декілька років. Звичайно, надприбутки миттєво привертають увагу кримінальних структур – говорять, що лише за право пошукати бурштин протягом доби треба заплатити «контролерам» від ста доларів.

Та ні цей своєрідний «податок», ні увага ЗМІ та правоохоронних органів не зупиняє охочих до швидкого збагачення – надто великі суми можна заробити, якщо маєш помпу або хоча б міцні руки та лопату. І усе б було не так вже й погано (зрештою, кожен заробляє, як вміє) якби не те, у що перетворюється місцевість у зонах видобутку бурштину. Здається, що тут пройшла війна – величезні глибокі ями, вщерть заповнені мутною водою. Розмиті береги. Поруйновані ліси. Одним словом, катастрофа. Екологія краю з кожним днем стає ще гіршою – бо ж про наслідки своєї діяльності українські «золотошукачі» задуматись не хочуть.

Мовляв, це держава має робити рекультивацію та приводити землю в порядок. А ми будемо видобувати бурштин, незважаючи ні на що. Спроби закриття нелегального бізнесу часто наражають на небезпеку навіть правоохоронні структури та СБУ. Як показали останні новини, копачі досить дружно намагаються відбити «своїх» людей, що потрапили у відділок за незаконний бізнес. Вони ж перекидали машини СБУ, погрожували збройним спротивом, воювали між собою за кращі місця (як це нещодавно сталося у Рокитному). Експерти ж тривожно говорять про те, що за такими темпами видобутку екологічна обстановка у бурштинових районах зміниться незворотньо. І навіть значні вкладення у її відновлення та масова рекультивація пошкоджених трудолюбивими копачами районів вже не допоможе.

Та нелегальний бізнес, що приносить мільярди контролерам і помітно менше – безпосереднім виконавцям, продовжує розвиватися. Бо ж швидкі гроші затьмарюють все – навіть питання, де ж будуть жити копачі та їх діти, де вони будуть працювати, коли усе це раптово скінчиться. Як скінчилась колись і епоха американської золотої лихоманки, що залишила колишніх багатіїв ні з чим, а процвітаючі міста перетворила у пустку.