Алкоголь, як стимулятор: що відбувається з нами, коли ми перехиляємо чарку?

Дія міцних напоїв на організм людини вивчена якнайкраще. Та й кожен з нас досить добре знає, що значить перехилити зайву чарчину та прокинутися вранці з досить яскравими відчуттями в подарунок. Втім, вчені не були б вченими, якби не намагалися знайти пояснення кожному з явищ навколишнього світу. Якщо ви завжди хотіли дізнатись, що ж робить алкоголь з нашим тілом, цей текст – для вас.

Отож, найперше, що робить ковток алкоголю – спричиняє інтенсивне насищення кліток мозку інгібітором під назвою GABA. Ця штука з неблагозвучною назвою дещо пригнічує мислення, заодно звільняючи від зайвих хвилювань та стресу. Система пригнічування тут діє приблизно так само, як і заспокійливі пігулки. Правда, з деякими помітними відмінностями.

Ми могли б купувати горілку чи віскі у аптеках, як дієве заспокійливе чи снодійне, якби не одночасний вплив хімічної формули алкоголю на внутрішнє виробництво глютамату. Якщо GABA – це своєрідні гальма, то глютамат відповідає за збудження. Не те, яким можуть похвалитися головні актори деяких німецьких і не тільки фільмів. Мова йде про збудження нервової системи загалом. Отож, з одного боку отримуємо «легкість мислення» та деяке збільшення впевненості у власних силах («море по коліно»).

З іншого — після прийняття дози міцного напою вкрай складно заспокоїтись та своєчасно заснути. До того ж, таке протиріччя дії на різні області мозку проявляється і в порушенні мовлення та досить поганій координації, погіршенні реакції. За кермо не сідай, бо аварія практично гарантована!

Здавалось б, руйнівна дія очевидна – то чому ж нам так добре під час застілля? Причина у дофаміні та ендорфіні. Перший відповідає за систему «внутрішніх нагород» — тобто чарка не надто приємного на смак напою сприймається, як приємність, задоволення. Ендорфін же – гормон радості та щастя. Зазвичай він задіяний в почутті закоханості, тут же працює, як стимулятор задоволення.

Отож, перехиляючи чергову чарку, натомість ми отримуємо складний коктейль з інгібіторів, нейротрансміттерів і інших слів, які і в тверезому стані складно виговорити. Задоволення при неоптимальному поводженні швидко перетворюється в залежність – наше тіло вміє розщеплювати алкоголь, та водночас й вміє бути лінивим. Мозок, який часто підживлюється стимулятором, вже не хоче так справно виробляти ендорфіни та дофамін, як раніше.

Життя видається не дуже приємним, позбавляючись великої частки радісних емоцій. Алкоголь повертає залежному радість та задоволення – так формується стійка залежність. Ось так декілька пляшок пива з часом можуть перетворитися на звичку, позбавитись якої складніше, аніж піти від торговця на турецькому базарі, так нічого і не купивши.